Ковнірівський корпус
| Ковнірівський корпус | |
 | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Київ[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
 | |
 Ковнірівський корпус у Вікісховищі | |
50°26′8.3000000999993″ пн. ш. 30°33′28.000000099994″ сх. д. / 50.43564° пн. ш. 30.55778° сх. д.
Ковнірівський корпус — пам'ятка архітектури XVII—XVIII ст. в стилі українського бароко. Розташований на території Києво-Печерської лаври, колишнє службове приміщення монастиря. Названий на честь майстра-каменяра Степана Ковніра, з ім'ям якого пов'язане зведення будівлі.[2][3]
Південна частина споруди — монастирська проскурниця — зведена у XVII ст. На початку XVIII ст. Степан Ковнір побудував поруч книжкову крамницю з окремим входом. Над всім будинком, що утворився, звели шість фронтонів.[3]
Після пожежі у 1744—1746 роках Степан Ковнір відбудував обидва будинки, надавши їм сучасного вигляду.[3] Під час Другої світової війни будівля була частково зруйнована. Відновлена у 1963 році за проектом архітектора М. Олександрової.[2]
Зараз в приміщені Ковнірівського корпусу знаходиться Скарбниця Національного музею історії України.[3]
Серед цивільних пам'яток Києво-Печерської лаври Ковнірівський корпус вирізняється оригінальними архітектурними формами. Корпус складається з двох споруд — проскурниці і крамниці, але сприймається як одна будівля. Розміри будівлі — 49 х 13 метрів.[2] Споруда об'єднана шістьма фігурними фронтонами, оздобленими у стилі українського бароко. Найбільший фронтон — над проскурницею, найменший над прибудовою і чотири однакові над крамницею. Два фронтони за своїми формами близькі до бокових фронтонів Успенського собору. Стіни поділені пілястрами, які переходять у профільний карниз.[3]
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ а б в Скарби Києво-Печерської лаври: Альбом / Авт.-упоряд.: О. Коваль, Л. Ковальова, А. Гришин та ін. — К.: Мистецтво, 1997. — 272 с.: іл. ISBN 966-577-030-6
- ↑ а б в г д Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К., Техніка, — 2003. — 200 стор.: іл. ISBN 966-575-016-X
- Степан Дем'янович Ковнір — український архітектор, майстер українського бароко.
- Скарбниця Національного музею історії України
- Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [Архівовано 1 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
Київ часів Гетьманщини (1648–1764) | ||
|---|---|---|
| Церкви | Георгіївська • Благовіщенська • Богоявленський собор • Воскресенська • Борисоглібська • Костянтиноєленивська • Добромикільска • Іллінська • Катерининська • Набережномикільська • Притиськомикільська • Феодосіївська • Воскресенська • Всіхсвятська • Трапезна Лаври • Хрестовоздвиженська • Різдвянобогородицька • Аннозачатіївська • Микільська • Військовий Микільський собор • Трапезна (Микільський монастир) • Малий Микола • Георгіївський собор (Видубицький монастир) • Трапезна (Видубицький монастир) • Свято-Троїцька • Трапезна (Михайлівський монастир) • Трапезна (Софійський монастир) |     |
| Дзвіниці | ||
| Будівлі, споруди | ||
| Фортифікація | ||
| Заклади | ||
| Події | ||